Ст299 2910 2911 коап рф

Опубликовано admin в

На главную страницу

Штрафи за знущання над тваринами підвищено до 8 500 гривень, а умисне жорстоке поводження з тваринами карається позбавленням волі на строк до 8 років!

Нагадуємо, 04 серпня 2017 року набрав чинності Закон України від 22 червня 2017 року № 2120-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження гуманного ставлення до тварин» (далі – Закон)

Посилення адмінвідповідал ьності

Законом, зокрема, викладено у новій редакції ст. 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) , згідно з якою за жорстоке поводження з тваринами — знущання над тваринами, завдання побоїв або вчинення інших насильницьких дій, що завдали тварині фізичного болю, страждань і не спричинили тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин, — передбачається накладення штрафу від 200 до 300 неоподатковуван их мінімумів доходів громадян (далі — нмдг) – від 3 400 до 5 100 гривень — з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

Ті самі дії, вчинені стосовно 2-х і більше тварин, або групою осіб, або особою, яку протягом року було піддано адмінстягненню за таке саме порушення, пропаганда жорстокого поводження з тваринами тягнуть за собою накладення штрафу від 300 до 500 нмдг (від 5 100 до 8 500 гривень) або адмінарешт на строк до 15 діб з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

Насильницькі дії стосовно тварин, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, тягнуть за собою накладення штрафу від 200 до 500 нмдг (від 3 400 до 8 500 гривень) з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

Нагадаємо, попередня редакція коментованої статті за жорстоке поводження з тваринами, їх мордування або вчинення інших дій, що призвели до їх мучення, каліцтва чи загибелі передбачала накладення штрафу від 9 до 21 нмдг (від 153 до 357 гривень).

Окрім того, Законом визначено, що:

— справи про адмінправопоруш ення, передбачені ст. 89 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (зміни до ч. 1 ст. 221 КУпАП) та органи Нацполіції (зміни до ч. 1 ст. 222 КУпАП),
— протоколи про правопорушення у таких справах мають право складати уповноважені на те посадові особи Нацполіції (зміни до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП).

Зауважимо, згідно зі ст. 242-1 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує держполітику із здійснення держнагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адмінправопоруш ення, передбачені, у тому числі, ст. 89 (щодо диких тварин) КУпАП.

Посилення кримінальної відповідальност і

Згідно з новою редакцією ст. 299 Кримінального кодексу України жорстоке поводження з тваринами, які відносяться до хребетних, у тому числі безпритульними тваринами, що вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, а також поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій караються арештом на строк до 6 місяців або обмеженням волі на строк до 3-х років.

Вищезазначені дії, вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього , караються обмеженням волі на строк від 3-х до 5-ти років або позбавленням волі на строк від 3-х до 5-ти років.

Дії, передбачені ч.1 або 2 ст. 299 Кримінального кодексу України, вчинені з особливою жорстокістю або у присутності малолітнього чи неповнолітнього , або щодо 2-х і більше тварин, або повторно, або групою осіб, або вчинені активним способом, караються позбавленням волі на строк від 5-ти до 8-ми років.

Нагадаємо, до змін ст. 299 Кримінального кодексу України передбачала за знущання над тваринами, які відносяться до хребетних, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також нацькування зазначених тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів покарання у вигляді штрафу до 50 нмдг (до 850 гривень) або арештом на строк до 6 місяців.

Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього, каралися штрафом до 200 нмдг або обмеженням волі на строк до 2- років.

Змінами до ст. 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» викладено у новій редакції, абз. 11, відповідно до якої жорстоким поводженням з тваринами визнається знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило мучення, завдало їм фізичного страждання, тілесні ушкодження, каліцтво або призвело до загибелі, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення домашніх та сільськогоспода рських тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин.

Окрім того, вищезазначену статтю доповнено новим абз. 13, згідно з яким пересувний звіринець — спеціально обладнані некапітальні споруди, тимчасові приміщення, транспорт, мобільні клітки, огорожі, інші пересувні конструкції, що використовуютьс я закладами культури, цирками, пересувними цирками, гастрольними центрами та іншими особами для тримання і транспортування диких тварин з метою їх використання у цирковій, естрадній, розважальній діяльності (публічного і приватного характеру), а також для їх публічної демонстрації, залучення до показів, виставок, що не мають наукового значення.

Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування — 04 серпня 2017 року (опубліковано: «Голос України» від 03.08.2017 року № 142).

Статья 299. Вопросы, разрешаемые судом при постановлении приговора

СТ 299 УПК РФ

1. При постановлении приговора суд в совещательной комнате разрешает следующие вопросы:

1) доказано ли, что имело место деяние, в совершении которого обвиняется подсудимый;

2) доказано ли, что деяние совершил подсудимый;

3) является ли это деяние преступлением и какими пунктом, частью, статьей Уголовного кодекса Российской Федерации оно предусмотрено;

4) виновен ли подсудимый в совершении этого преступления;

5) подлежит ли подсудимый наказанию за совершенное им преступление;

6) имеются ли обстоятельства, смягчающие или отягчающие наказание;

6.1) имеются ли основания для изменения категории преступления, в совершении которого обвиняется подсудимый, на менее тяжкую в соответствии с частью шестой статьи 15 Уголовного кодекса Российской Федерации;

7) какое наказание должно быть назначено подсудимому;

7.1) имеются ли основания для замены наказания в виде лишения свободы принудительными работами в порядке, установленном статьей 53.1 Уголовного кодекса Российской Федерации;

7.2) нуждается ли подсудимый в прохождении лечения от наркомании и медицинской и (или) социальной реабилитации в порядке, установленном статьей 72.1 Уголовного кодекса Российской Федерации;

8) имеются ли основания для постановления приговора без назначения наказания, освобождения от наказания или применения отсрочки отбывания наказания;

9) какой вид исправительного учреждения и режим должны быть определены подсудимому при назначении ему наказания в виде лишения свободы;

10) подлежит ли удовлетворению гражданский иск, в чью пользу и в каком размере;

10.1) доказано ли, что имущество, подлежащее конфискации, получено в результате совершения преступления или является доходами от этого имущества либо использовалось или предназначалось для использования в качестве орудия, оборудования или иного средства совершения преступления либо для финансирования терроризма, экстремистской деятельности (экстремизма), организованной группы, незаконного вооруженного формирования, преступного сообщества (преступной организации);

11) как поступить с имуществом, на которое наложен арест для обеспечения исполнения наказания в виде штрафа, для обеспечения гражданского иска или возможной конфискации;

12) как поступить с вещественными доказательствами;

13) на кого и в каком размере должны быть возложены процессуальные издержки;

14) должен ли суд в случаях, предусмотренных статьей 48 Уголовного кодекса Российской Федерации, лишить подсудимого специального, воинского или почетного звания, классного чина, а также государственных наград;

15) могут ли быть применены принудительные меры воспитательного воздействия в случаях, предусмотренных статьями 90 и 91 Уголовного кодекса Российской Федерации;

16) могут ли быть применены принудительные меры медицинского характера в случаях, предусмотренных статьей 99 Уголовного кодекса Российской Федерации;

17) следует ли отменить или изменить меру пресечения в отношении подсудимого.

2. Если подсудимый обвиняется в совершении нескольких преступлений, то суд разрешает вопросы, указанные в пунктах 1 — 7 части первой настоящей статьи, по каждому преступлению в отдельности.

3. Если в совершении преступления обвиняется несколько подсудимых, то суд разрешает вопросы, указанные в пунктах 1 — 7 части первой настоящей статьи, в отношении каждого подсудимого в отдельности, определяя роль и степень его участия в совершенном деянии.

Комментарий к Статье 299 Уголовно-процессуального кодекса

1. Закон не только регламентирует деятельность, предшествующую принятию решения суда по уголовному делу, но и устанавливает перечень вопросов, подлежащих обсуждению при постановлении приговора, и последовательность их разрешения.

2. Вопросы, разрешаемые в совещательной комнате, целесообразно классифицировать в зависимости от их влияния на законность, обоснованность и справедливость приговора. С этой точки зрения ответы на вопросы, относящиеся к виновности подсудимого, его наказанию, составляют решение по существу рассмотренного судом уголовного дела. Их следует считать основными, поскольку от правильного их разрешения непосредственно зависит законность и обоснованность приговора. Разрешение этих вопросов в приговоре представляет наибольшую сложность, требует тщательного и всестороннего учета обстоятельств, необходимых для принятия обоснованного решения по каждому из них. При постановлении приговора их разрешению надо уделять особое внимание (п. п. 1 — 9). К этой группе вопросов примыкают вопросы, указанные в п. п. 14 — 16. Речь идет о возможности применения дополнительной меры наказания в виде лишения подсудимого специального, воинского или почетного звания, классного чина, а также государственных наград. Следует обратить внимание на то, что этот перечень дополнен п. 6.1: имеются ли основания для изменения категории преступления, в совершении которого обвиняется подсудимый, на менее тяжкую; п. 7.1: имеются ли основания для замены наказания в виде лишения свободы принудительными работами; п. 7.2: нуждается ли подсудимый в прохождении лечения от наркомании и медицинской и (или) социальной реабилитации.

3. При рассмотрении уголовного дела в отношении несовершеннолетнего, впервые совершившего преступление небольшой или средней тяжести, суд обязан обсудить вопрос о возможности его освобождения от уголовной ответственности и применении к нему принудительных мер воспитательного воздействия.

4. Также суду при наличии к тому оснований следует обсудить вопрос о возможности применения к подсудимому принудительных мер медицинского характера.

5. Отдельное место занимает вопрос о судьбе гражданского иска, представляющий требования лица, понесшего материальный и моральный вред, о его возмещении. Судьба его зависит от принятого судом решения по основным вопросам.

6. Остальные же вопросы, разрешаемые при постановлении приговора, не оказывают прямого влияния на его законность, обоснованность и справедливость. Это вопросы о судьбе имущества, на которое был наложен арест для обеспечения гражданского иска и возможной конфискации имущества, о судьбе вещественных доказательств, распределении судебных издержек, мере пресечения осужденному (п. п. 11 — 13, 17). Решения по этим вопросам, хотя они и излагаются в приговоре, по существу можно рассматривать как определения суда, включаемые в приговор в целях удобства. Их разрешение связано с завершением производства по уголовному делу в суде первой инстанции. Они могут быть в отличие от основных вопросов уточнены и даже разрешены после вступления приговора в законную силу в порядке, предусмотренном уголовно-процессуальным законом, в стадии исполнения приговора.

7. В том случае, когда подсудимый обвиняется в совершении нескольких преступлений, суд разрешает вопросы, указанные в п. п. 1 — 7 ч. 1 ст. 299, по каждому преступлению. После принятого решения окончательное наказание подсудимому определяется по совокупности совершенных преступлений.

8. Если в совершении преступления обвиняются несколько подсудимых, то вопросы, указанные в п. п. 1 — 7 ч. 1 ст. 299, разрешаются в отношении каждого подсудимого в отдельности с учетом его роли и степени участия в совершении преступных действий.

Рада посилила покарання за жорстоке поводження з тваринами

Нардепи на вечірньому засіданні Верховної Ради внесли правки до законодавства щодо гуманного поводження з тваринами.

Верховна Рада на вечірньому засіданні ухвалила у другому читанні і в цілому законопроект №5119-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо запровадження гуманного ставлення до тварин). Як передає кореспондент видання «ГОРДОН», «за» проголосувало 257 народних депутатів.

Закон, зокрема, істотно посилює покарання за знущання над хребетними тваринами, зокрема бездомними.

До Кримінального кодексу внесено поправки, що передбачають для правопорушника арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років.

За ці ж дії, скоєні у присутності малолітнього, будуть карати обмеженням або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Ці ж діяння, скоєні з особливою жорстокістю, або якщо вони призвели до каліцтва чи загибелі, або скоєні групою осіб, каратимуть позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Раніше ст. 299 Кримінального кодексу України передбачала як максимальне покарання за знущання над тваринами два роки позбавлення волі.

Згідно зі змінами до кодексу законів про адміністративні правопорушення, жорстоке поводження з тваринами будуть карати штрафом від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн) із конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя чи здоров’я.

Ті ж дії, скоєні повторно, або щодо двох і більше тварин, або групою осіб, пропаганда жорстокого поводження з тваринами тягнуть за собою накладення штрафу від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн) або адміністративний арешт до 15 діб із конфіскацією тварини.

Крім того, згідно з ухваленим законопроектом, насильницькі дії щодо тварин, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, тягнуть накладення штрафу від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 8500 грн) із конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя чи здоров’я.

Ст299 2910 2911 коап рф

Суспільна небезпека жорстокого поводження з тваринами полягає в тому, що шкоди зазнає передусім система моральних оцінок, принципів, традицій, цінностей, що історично склалися в суспільстві. Вони опосередковують взаємозв’язок системи «людина- тваринний світ», передбачаючи цілеспрямований вплив людини на один з компонентів навколишнього природного середовища819.

Ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 р. передбачає адміністративну (ст. 89 КпАП) та кримінальну відповідальність (ст. 299 КК) за жорстоке поводження з тваринами.

Основним безпосереднім об’єктом є відносини моральності у сфері гуманного ставлення людей до тварин.

Жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині. Виховання гуманного ставлення до тварин є важливою складовою етичного, культурного та екологічного виховання громадян.

Предметом злочину є всі хребетні820. У юридичній літературі склалася догматична думка, що маються на увазі ссавці та птахи821, хоча в ст. 3. Закону України «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 р. поняття хребетних тлумачиться ширше (серед них риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці та ін.).

Однак вивчення І. А. Головко кримінальних справ засвідчило, що цей злочин вчиняється, як правило, щодо ссавців та птахів. У юридичній літературі підтримано позицію, що предметом злочину потрібно вважати хребетних — тварин, що мають кістковий хребет, головний і спинний мозок, кровоносну та нервову системи.

Предметом злочину можуть бути дикі тварини (тварини, природною середою перебування яких є дика природа, зокрема ті, що перебувають у неволі чи напіввільних умовах), домашні свійські тварини (тварини, що розплоджуються та утримуються людиною у помешканні для естетичних потреб і потреб у спілкуванні), сільськогосподарські тварини (тварини, що вирощуються людиною для отримання продуктів та сировини тваринного походження або тваринницької продукції), безпритульні тварини (домашні свійські тварини, що залишились без догляду їх власників або господарів і живуть в умовах, цілком або частково створюваних діяльністю людини), лабораторні тварини (тварини, які використовуються для проведення наукових дослідів, експериментів) у разі порушення правил «процедури».

Об’єктивна сторона складу злочину може виражатися у двох формах: 1) знущання над тваринами; 2) нацьковування тварин одна на одну.

Знущання — це діяння, що спричиняють страждання тварини, зокрема біль, каліцтво, травму, позбавлення місць природного перебування, порушення санітарно-гігієнічних норм утримання, вживання пристосувань, що змушують тварину перебувати у неприродній позі тощо або смерть тварини без застосування методів евтаназії.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони в першій із його форм є спосіб вчинення злочину (застосування жорстоких методів).

Знущання, вчинене із застосуванням жорстоких методів, вказує на таку ситуацію, коли винний усвідомлював, що завдає тварині особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості ударів, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо) страждань.

Ураховуючи те, що «жорстокість» це оціночна категорія, слід ураховувати ст. 7. Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 р., яка визначила загальні правила утримання тварин, що виключають жорстокість.

Нацьковування тварин одна на одну — це дії, спрямовані на те, щоб примусити битися, кусатися, іншим чином змагатися тваринам між собою.

Згідно зі ст. 25 вказаного закону забороняється проведення боїв тварин, спортивних, видовищних заходів, що передбачають переслідування, умертвіння, спостереження передсмертної агонії тварин, використання для умертвіння тварин інших тварин.

Цей злочин вважатиметься закінченим, якщо особа вчинила діяння, зазначені в диспозиції ст. 299 КК.

Суб’єктом злочину може бути фізична осудна особа, яка досягла 16 років.

Із суб’єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням, що діяння щодо тварини призводять до її мучення та заподіяння їй фізичного болю. Хуліганський мотив може бути обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони в обох формах злочину (він визначений альтернативно).

Корисливий мотив визначений альтернативно в другій формі вчинення злочину.

Жорстоке поводження з тваринами, яке грубо порушувало громадський порядок і було обумовлене явною неповагою до суспільства, повністю охоплюється диспозицією ст. 299 КК і додаткової кваліфікації за ст. 296 КК не потребує.

Кваліфікований вид злочину — жорстоке поводження з тваринами, в присутності малолітнього. Під малолітньою особою розуміється дитина, якій не виповнилося 14 років. Ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що присутня особа є малолітньою, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати.

У здійсненні спочатку незаконного полювання (незаконного заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом), а потім жорстокого поводження з твариною (тваринами) діяння особи слід кваліфікувати за сукупністю злочинів за ст. 248 (ст. 249) і ст. 299 КК825.

Не утворює складу злочину знищення шкідників сільськогосподарського виробництва, заразних і бездоглядних тварин з дотриманням нормативних вимог, а також використання тварин для проведення медичних експериментів і досліджень у спеціальних медичних та інших установах, які мають на це право.

Злочин, передбачений ст. 299 КК, слід відмежовувати від ст. 89 КпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Основна відмінність зазначених злочину і правопорушення має залежати від характеру та ступеня суспільної небезпечності, а також спрямованості умислу винного, мотивів, цілей та обставин учиненого діяння.

Також кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення дій способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу (ч. 2 ст. 248 КК). До них належать такі прийоми полювання, які мають загальнонебезпечний або винищувальний характер та здатні викликати загибель великої кількості представників дикої фауни: використання автоматичної зброї, газу, вибухових речовин, електричного обладнання тощо.

Український юридичний портал

КОПИЛЯН В.А.,

аспірант Інституту права ім. В. Сташиса Класичного приватного університету, м. Запоріжжя

ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ТВАРИНАМИ (ст. 299 КК України)

Жорстоке поводження з тваринами на теперішній час суперечить гуманістичним засадам суспільного буття, негативно впливає на моральні засади суспільства в частині ставлення до тварин, сприяє поширенню жорстокості серед дітей та молоді. Тому протягом останніх років світова спільнота приділяла значну увагу вказаній проблемі. В п. 1 ст. 3 Європейської конвенції «Про захист домашніх тварин» 1987 р., яку підписали 22 держави Європи, зазначається, що ніхто не має права завдавати тварині непотрібного болю, страждань або шкоди [1]. За такі дії передбачаються певні правові обмеження. У нашій державі на сьогоднішній час правові відносини у цій сфері регулюються прийнятим Верховною Радою Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 р. [2], де відповідальність встановлюється Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом (далі – КК) України. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства в галузі використання тваринного світу зазначена і у ст. 63 Закону України „Про тваринний світ” [3].

З 1 вересня 2001 р. вступив в силу КК України, в якому в ст. 299 встановлена кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Ця норма зазнала значних змін порівняно із ст. 207-1 КК України 1960 р. Вона не містить вказівок на адміністративну преюдицію як передумову кримінальної відповідальності, інакше описує об’єктивні ознаки жорстокого поводження з тваринами, вводить ознаку суб’єктивної сторони, зазначає кваліфікований склад злочину, а також уточнює предмет злочину. Однак навіть із такими позитивними змінами питання застосування кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами у сучасних умовах потребує більш детального вивчення.

Дослідження наукової літератури та судової практики свідчать про певні складнощі щодо самої реалізації кримінальної відповідальності за вказаний злочин. Зокрема, це стосується особливостей визначення об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 299 КК України, оскільки саме ця ознака складу злочину відіграє значну роль у його кваліфікації.

Актуальність цього дослідження полягає у наступному:

1. На сьогодні відсутні будь-які фундаментальні дослідження, в яких би комплексно досліджувалася ця проблема. Лише на рівні коментарів до КК України, розділів у підручниках, навчальних посібниках та наукових статтях зазначена тема висвітлювалася такими вченими, як Ю.М. Антонян [4], І.М. Даньшин [5], С.Ф. Денисов [6, с. 189], В.Т. Дзюба [7, с. 1014-1016], М.Й. Коржанський [8], В.М. Кудрявцев [9], В.В. Кузнєцов [10], Н.Ф. Кузнецова [11], Л.С. Кучанська [12], А.В. Ландіна [13], І.І. Лобов [14], В.А. Ломак [15, с.387; 33, с. 814-815], П.С. Матишевський [16, с. 866-868], В.О. Навроцький [17, с. 828], І.Г. Поплавський [18, с. 567-568], М.І. Хавронюк [19, с. 329-330], С.С. Яценко [20] та ін.

Верховним Судом України практика розгляду складу злочину, передбаченого ст. 299 КК України, не узагальнювалась.

На рівні дисертаційного дослідження ця проблема вивчалась російським вченим І.І. Лобовим [21], проте в Україні вона не знайшла належного теоретичного висвітлення і не була об’єктом самостійного комплексного вивчення.

У контексті зазначеного суспільна небезпечність цього злочину, як зазначає науковець В.О. Навроцький, полягає в тому, що жорстокість щодо тварин стає нормою поведінки, поширюється і на взаємовідносини з людьми, відіграє негативну роль у вихованні молоді [17, с. 828]. Таким чином, дослідження питань об’єктивної сторони складу злочину, який передбачено ст. 299 КК України, є актуальним і має як теоретичне, так і практичне значення. Тому в нашій статті спробуємо розглянути деякі аспекти вказаної проблеми та висловити своє бачення рішення цього питання.

У теорії кримінального права традиційно трактують об’єктивну сторону злочину як зовнішню видиму сторону злочину, яка підлягає безпосередньому сприйняттю, доступна для відтворення у ході розслідування та судового розгляду справи [22, с. 141]; зовнішню сторону злочину [23, с. 92]; його видимий бік, що підлягає безпосередньому сприйняттю [24, с. 6]; зовнішній акт злочинної поведінки, яка відбувається в певних умовах місця, часу та обставин [25, с. 6]; як процес суспільно небезпечного та протиправного посягання на інтереси, що охороняються кримінальним законом, який розглядається з його зовнішнього боку [26, с. 9].

Встановлення ознак об’єктивної сторони дозволяє констатувати наявність складу злочину в діях особи, правильно кваліфікувати скоєне, відмежувати це злочинне діяння від інших злочинів.

Саме ознаки об’єктивної сторони найбільш повно відображені в диспозиціях статей кримінального закону. Тому дослідженню об’єктивної сторони жорстокого поводження з тваринами за ст. 299 КК України повинна бути приділена певна увага, оскільки це має не лише теоретичне, а й практичне значення для формування як рекомендацій для правозастосовчої практики, так і пропозицій по вдосконаленню законодавства.

Як зауважує В.М. Кудрявцев, головною ознакою злочину є злочинне діяння, яке складає “найважливіше ядро злочину” [26, с. 66] і є суспільно небезпечним у певних умовах місця, часу і обставин протиправним актом зовнішньої поведінки особи [26, с. 71]. А.Ш. Якупов вказує на те, що суспільно небезпечне діяння виступає головною і обов’язковою ознакою об’єктивної сторони кожного злочину, в той час як суспільно небезпечні наслідки і причинний зв’язок є обов’язковими ознаками лише так званих “матеріальних” складів злочину [29, с. 82]. Крім перелічених компонентів [30, с. 133], до об’єктивної сторони злочину можуть входити і так звані “факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину” – місце, час, спосіб, знаряддя і засоби вчинення злочину, обстановка і обставини (умови) вчинення злочину [23, с. 127].

Об’єктивна сторона характеризується найбільш розгалуженою (порівняно з іншими елементами складу злочину) системою ознак. До них належать ті, що характеризують:

суспільно небезпечне діяння;

суспільно небезпечні наслідки;

причинний зв’язок між діянням і злочинними наслідками;

спосіб вчинення злочину;

знаряддя (засоби) вчинення злочину.

Ознаки об’єктивної сторони прийнято поділяти на так звані обов’язкові, тобто прямо названі в диспозиції статті кримінального закону або такі, що випливають із змісту кримінально-правової норми, та факультативні. Віднесення певної ознаки до обов’язкових чи факультативних залежить від формулювання диспозицій чинних кримінально-правових норм об’єктивна сторона є одним із елементів складу злочину, який охоплює ознаки, що характеризують злочин з точки зору його зовнішнього прояву. На відміну від інших структурних частин складу злочину він містить більше інформації, необхідної для кваліфікації діяння.

У юридичній літературі питання об’єктивної сторони жорстокого поводження з тваринами за ст. 299 КК України розглядаються по-різному. Так, В.О. Навроцький вважає, що об’єктивна сторона цього злочину може полягати у вчиненні одного з діянь, а саме:

знущання над тваринами, вчинене із застосуванням жорстоких методів, тобто завдання тварині болю, страждань шляхом нанесення ударів, заподіяння ушкоджень, позбавлення їжі або води, впливу термічних факторів, хімічних речовин тощо. Жорстокі методи полягають у особливо жорстокому, тривалому впливі на тварин з метою отримання хворобливого самозадоволення від спостерігання за стражданням тварин;

знущання, вчинене із хуліганських мотивів;

нацькування тварин одна на одну – дії, спрямовані на те, щоб примусити тварин битися, кусатися, іншим чином змагатися між собою.

Обов’язковою ознакою цього складу злочину у першій із його форм є ознака об’єктивної сторони – спосіб (застосування жорстоких методів) – або ознака суб’єктивної сторони – хуліганський мотив. Проте ці дві ознаки можуть проявлятися одночасно [32, с. 432].

В.А. Ломако зазначає, що об’єктивна сторона цього злочину характеризується одним з двох діянь, яки названі в диспозиції цієї статті: а) знущання над твариною; б) нацькування тварин одна на одну.

Під знущанням він розуміє діяння, що завдає тварині істотного болю, має характер катування. Ознакою злочинного знущання є застосування жорстоких методів його вчинення, тобто таких, які вчинюються особливо болючими способами, шляхом заподіяння травм, переломів кінцівок, термічного чи хімічного впливу тощо. Жорстоке поводження може бути вчинене і шляхом позбавлення води, корму, повітря.

Знущанням, як вказує В.А. Ломако, визнається й діяння, що має характер катування, вчинене з хуліганських мотивів. Для кваліфікації злочину не має значення, вчинюються такі дії щодо своїх власних тварин, тих, які належать іншим особам (організаціям), тих, що не мають господаря чи знаходяться в природному середовищі. Однак ознаки цього злочину відсутні у разі знищення бездоглядних тварин, а також при забої домашніх тварин чи при використанні їх для медичних експериментів, якщо це здійснено з дотриманням відповідних правил.

Нацькування тварин одна на одну – це дії, спрямовані на те, щоб примусити чи привчити тварин битися між собою, нападати на інших диких чи домашніх тварин заради втіхи або з метою отримання грошей. Злочин визнається закінченим з моменту вчинення будь-якого із зазначених діянь. Заподіяна шкода перебуває за межами складу злочину, але може бути врахована при визначенні покарання [33, с. 814-815].

Вказані погляди розділяв і М.Й. Коржанський, який також вказував, що об’єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 299 КК України, є а) знущання над твариною; б) нацькування тварин одна на одну [8].

Такої ж думки щодо об’єктивної сторони цього злочину дотримується і В.В. Кузнєцов. Однак під знущанням він розуміє «…діяння, що спричиняють страждання тварині, зокрема біль, каліцтво, травму, позбавлення місць природного перебування, порушення санітарно-гігієнічних норм утримання, вживання пристосувань, які змушують тварину перебувати в неприродній позі та ін., або смерть тварини без застосування методів евтаназії. Воно може вчинитися щодо однієї чи кількох тварин. Наслідком таких діянь може стати каліцтво або смерть тварини. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони в першій з його форм є спосіб вчинення злочину (застосування жорстоких методів, вказує на таку ситуацію, коли винний усвідомлював, що завдає тварині особливих фізичних страждань (заподіянням значної кількості ударів, мученням, зокрема з використанням вогню, струму, кислот, лугів, радіоактивних речовин, отруєння, нестерпного болю тощо). Отже, сутність жорстоких методів полягає в безжальному поводженні з твариною, тривалому впливі на неї з метою отримання хворобливого самозадоволення від спостерігання за стражданнями тварин» [19, с. 105-107].

І.Г. Поплавський зазначає, що «об’єктивна сторона злочину характеризується наступними діями: знущанням над тваринами, які відносяться до хребетних, що здійснюється з застосуванням жорстоких методів; нацькуванням вищезгаданих тварин одну на одну.

Знущання над тваринами може складатися в завданні тваринам страждань шляхом довгого залишення їх без їжі, пиття, впливу температурних режимів, нанесення пошкоджень тощо. Нацькування тварин одна на одну проявляється в проведенні тренувань і організації схваток за участю бойових тварин (собак, птахів), в процесі яких у тварин розвиваються агресивні якості.

Жорстокими методами є особливо жорстоке поводження з тваринами, а також знущальне доведення їх до смерті або мордування» [18, с. 567-568].

І.В. Хохлова і О.П. Шем’яков вказують на наслідки об’єктивної сторони злочину ст. 299 КК України, а саме дії, якими тваринам чи птахам заподіюються ураження: страждання, мучення (биттям, глодом, опіками тощо), якщо такі дії спричинили загибель або каліцтво тварин чи птахів або були вчинені із хуліганських мотивів, а також нацькуванням одних тварин на інших, вчинене із хуліганських чи корисливих мотивів [34, с. 327].

В.Т. Дзюба вказує, що об’єктивна сторона злочину характеризується як дією, так і бездіяльністю, сутністю яких є жорстоке поводження з тваринами, що проявляється у знущанні над тваринами, вчиненому із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів; нацькуванні тварин одна на одну.

Під знущанням над тваринами слід розуміти дії із застосуванням жорстоких методів, змістом яких є немилосердна, люта і безжалісна сукупність інтенсивних і небезпечних рухів і прийомів, спрямованих на безпідставне і необумовлене певною поведінкою тварини побиття, заподіяння болю, тобто систематичне заподіяння фізичних страждань, нанесення ран, заподіяння каліцтва, що мають характер мордування і є способом вчинення цього злочину. Злочинне діяння може проявлятися у бездіяльності: залишення тварин без води, тепла, їжі тощо з боку особи, яка зобов’язана була турбуватися про них.

Під нацькуванням тварин одна на одну або на інших тварин слід розуміти спонукання (командами, іншими прийомами) тварини, спрямовані на виклик ворожої реакції і нападу однієї тварини на іншу з метою завдати їй болю, травм, каліцтва і навіть смерті.

Найбільш жорстокими методами знущання над тваринами є катування електрострумом, вогнем, хімічними реактивами, зняття при житті шкіри, відсікання кінцівок, що завдає тварині нестерпних мук і закінчується її виснаженням та смертю.

Жорстоке поводження з тваринами має місце й тоді, коли такі дії вчинюються не тільки щодо власних тварин, але й щодо тих, які належать іншим особам або є безпритульними.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій (бездіяльності), що утворюють об’єктивну сторону. Заподіяна шкода не є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони, але враховується при визначенні покарання [7, с. 1015-1016].

Л.С. Кучанська у своїх працях зазначає, що в чинній редакції ознаки об’єктивної сторони ст. 299 КК України конкурують між собою: з одного боку, законодавець прагне поставити під охорону життя та здоров’я тварин (йдеться про застосування жорстоких методів до вищих хребетних), а з іншого, оскільки йдеться про злочин проти моралі, наголошується на неприпустимості вчинення таких дій у присутності малолітнього і т. ін.

Жорстоке поводження з тваринами – злочин проти моральних устоїв суспільства, що обумовлюється його публічною природою. Застосування жорстоких методів, які полягають у безжалісному поводженні з тваринами, тривалому впливі на них з метою отримання хворобливого самозадоволення від спостерігання за стражданнями тварин, шкоди певній сфері моральних відносин не спричиняє, а тому не утворює злочину, передбаченого ст. 299 КК України, а такі дії повинні бути розцінені як адміністративне правопорушення і кваліфіковані за ст. 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення [35], оскільки стаття не вимагає публічного характеру дій, які вчинюються, що у свою чергу обумовлено їх об’єктом [12, с. 48].

Аналіз поглядів вказаних науковців дозволяє узагальнити зміст поняття об’єктивної сторони складу злочину жорстокого поводження з тваринами через дві форми (способи):

знущання над тваринами;

нацькування тварин одна на одну.

Вказані способи об’єктивної сторони цього злочину є її обов’язковою ознакою. Виходячи з вищенаведеного, можна дійти таких висновків:

а) під знущанням над тваринами слід розуміти активні дії (завдання їм болю та фізичних страждань шляхом нанесення побоїв, ран, заподіяння ушкоджень або каліцтва, піддання впливу термічних факторів, хімічних речовин тощо. що мають характер мучення) та бездіяльність у виді позбавлення їжі або води з боку особи, яка повинна турбуватися про тварин;

б) вказані діяння можуть виражатися: знущання – як в активних діях, так і в бездіяльності, а нацькування – тільки в активних діях;

в) під нацькуванням слід розуміти активні дії, спрямовані на спонукання (командами, іншими прийомами) та виклик у тварин ворожої реакції і нападу однієї тварини на іншу з метою проведення бою чи іншого змагання тварин між собою, у результаті чого їм завдаються біль, травми, каліцтво і навіть смерть. Останні твердження є особливо важливими для кваліфікації вказаних дій за ст. 299 КК України, оскільки, наприклад, не можна кваліфікувати за цією статтею проведення змагань з кінного спорту, собачих забігів або змагальних виставок тварин з елементами муштрування, якщо їх метою не є травмування або смерть тварини;

г) обов’язковими елементами об’єктивної сторони цього злочину є і його методи, яки містять аспект жорстокості (жорстокі методи), змістом яких є немилосердна, люта і безжалісна сукупність інтенсивних і небезпечних рухів і прийомів всупереч певній поведінці тварин, з метою отримання хворобливого самозадоволення від спостерігань за стражданнями тварин;

д) скоєння діянь, передбачених ч. 1 ст. 299 КК України, із хуліганських мотивів є альтернативною ознакою цього злочину:

є) знаряддя, місце, час та обстановка також є складовими частинами цього злочину, однак носять факультативний характер.

Список використаної літератури:

Європейська конвенція «Про захист домашніх тварин» 1987 р. // http://www.coe.kiev.ua/docs/cets/cets123.htm.

По захист тварин від жорстокого поводження: Закон України від 23 лютого 2006 р. № 3503-IV //Урядовий кур’єр. – 2006. – 26 квітня.

По тваринний світ: Закон України від 13 грудня 2001 р. № 2894-III // ВВР України. – 2002. – № 14. – Ст. 94.

Антонян Ю.М. Жестокость в нашей жизни. – М., 1995.

Даньшин И.Н. Уголовно-правовая охрана общественного порядка. – М., 1973.

Денисов С.Ф., Кулик Ю.С. Кримінально-правова характеристика жорстокого поводження з тваринами // Вісник ЗЮІ. – 2003. – № 3 (24). – С. 186.

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 2-е вид., перероб. та доп.) / За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К., 2008.

Науковий коментар Кримінального кодексу України / Проф. Коржанський М.Й. – К., 2001.

Кудрявцев В.Н. Причинность в криминологии. – М., 1968.

Кузнєцов В.В. Злочини проти громадського порядку та моральності: Практ. посіб. – К., 2007.

Кузнецова Н.Ф. Избранные труды / Предисл. Акад. В.Н. Кудрявцева. – СПб., 2003.

Кучанська Л.С. Поняття та система злочинів проти моральності у кримінальному праві України: Автореф. дис. . канд. юрид. наук. – К., 2007.

Ландіна А.В. Кримінально-правова охорона моральності в Україні: Автореф. дис.. канд. юрид. наук. – К., 2005.

Лобов И.И. Ответственность за жестокое обращение с животными // Уголовное право. – 2000. – № 2 – С. 31.

Кримінальне право України: Особлива частина: Підруч. / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; За ред. проф. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 3-є вид., перероб. і допов. – К., 2007.

Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Отв. ред. Яценко С.С., Шакун В.И. – К., 1998.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 5-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К., 2008..

Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Отв. ред. Е.Л. Стрельцов. – 5-е изд. – Х., 2008.

Хавронюк М.І. Довідник з особливої частини Кримінального кодексу України. – К., 2004.

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. ред. С.С. Яценко. – К., 2005.

Лобов И.И. Уголовная ответственность за жестокое обращение с животными: Дис. . канд. .юрид. наук. – М., 2000.

Тимейко Г.В. Общее учение об объективной стороне преступления. – Ростов, 1976.

Кримінальне право України. Особлива частина. Підручник для студ. вузів / Кол. Авторів; За ред. Бажанова М.І., Сташиса В.В., Тація В.Я. – К.-Х., 2001.

Тимейко Г.В. Общее учение об объективной стороне преступления. – Ростов, 1977.

Советское уголовное право. Общая часть / Под ред. проф. Н.А. Беляева и проф. М.И. Ковалева. – М., 1977.

Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. – М., 1960.

Теория государства и права: Учебник / Под ред. А.М. Васильева. – 2-е изд. – М., 1983.

Советское уголовное право. Общая часть / Под ред. проф. Н.А. Беляева и проф. М.И. Ковалева. – М., 1977.

Уголовное право УССР. Общая часть./ Под ред. проф. В.В. Сташиса и доц. А.Ш. Якупова. – К., 1984.

Кримінальне право України. Заг. ч.: Підруч. для студентів вузів і факультетів / Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, В.В. Бенківський та ін; За ред. П.С. Матишевського та ін. – К., 1997.

Модельный Уголовный Кодекс для государств – участников Содружества Независимых Государств // Правоведение. – 1996. – № 1. – С. 92-150.

Кримінальне право України. Особлива частина: Підруч. – Вид. 2-ге, переробл. та допов. / За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. – К., 2008.

Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, С.Б.Гавриш та ін.; За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я.Тація. – Вид. третє, переробл. та доповн. – Х., 2007.

Хохлова І.В. Шем’яков О.П. Кримінальне право України (Особлива частина): Навч. посіб. – К., 2006.

Кодекс України про адміністративні правопорушення // ВВР УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122. Із наступними змінами та доповненнями.

Еще по теме:

  • Продажа подержанных автомобилей чита Легковые автомобили в Чите: б/у и новые http://auto-dokumenti.ru Бланки ПСМ от 2006 года (старый образец) 2010 по 2015 и новый образец 2016 год. СТС на самоходный транспорт и ВУ права […]
  • Купить земельный участок в балашихе ижс Купить земельный участок в Балашихе Вчера 21:40 | Большой земельный участок в Балашихе сельхозназначение, 300 сот. Земельный участок общей площадью 3 га, Московская обл., город Балашиха, […]
  • Образец заполнения декларации 3 ндфл за 2014 год при продаже квартиры Примеры заполнения 3-НДФЛ при продаже квартиры В данном разделе мы приведем примеры заполнения декларации 3-НДФЛ за 2016 год для различных ситуаций при продаже недвижимости. Все образцы […]
  • Купить дом в селе в челябинской области Продам дом в селе Серпиевка т.89227507580 Информация Описание: Продам дом в деревне Серпиевка Челябинской области.Ближайший город Усть-Катав в 20 км. От Челябинска 300 км. Цена 400 000 […]
  • Приговора по ч 2 ст 228 ук рф Ч.1 ст.228 УК РФ. Приговор Приговор Замоскворецкого районного суда по ч.1 ст.228 УК РФ (незаконное приобретение и храние без цели сбыта наркотических средств в значительном […]
  • Новое в законодательстве по ип в 2016 году Изменения для ИП в 2017 году По традиции, мы рассказываем о значимых изменениях в законодательстве, которые будут актуальны для ИП в 2017 году. Насколько вырастут фиксированные взносы? […]
  • Квитанция договор на оказание услуг бо-17 Квитанция договор на оказание услуг бо-17 ЧАСЫ РАБОТЫ: Пн-Пт с 10.00 до 17.00 (без перерыва на обед) Бланк БСО КВИТАНЦИЯ-ДОГОВОР БО-17 можно заказать в формате А-5 (1/2 листа), состоящим […]
  • Развод 2014 стоимость Сколько сейчас стоит развод? Стоимость развода в 2015, госпошлина и цена юридических услуг Стоимость развода в 2015 году Размер государственной пошлины за развод указан в ст. 333.19 НК РФ […]
Рубрики: Статьи